комунальний заклад " Харківська гімназія № 130 Харківської міської ради"

Вас вітає практичний психолог!

Шевченко Зінаїда Сергіївна

Час роботи: понеділок - п'ятниця (або за номером телефону +380681016681 / Viber / Zoom)

Понеділок - п'ятниця 13.00 - 15.30

Звернення приймаються на електронну пошту Shevchenkozina2001@gmail.com для узгодження часу онлайн спілкування

ГРАФІК РОБОТИ

Практичного психолога

комунальний заклад "Харківська гімназія № 130 Харківської міської ради"

Шевченко Зінаїди Сергіївни

Графік консультування on-line на зум платформі

https://us05web.zoom.us/j/4724191656?pwd=WS9hek1wamx5NXd4c3lUczczL2Vpdz09

Для тих, хто не зможе взяти участь в on-line консультуванні, матеріали будуть розміщені за цим посиланням

https://drive.google.com/drive/folders/11_NI83uXqmjsSXrzDv5MZ-xUPlRNvO4A

Мета роботи соціально-психологічної служби:сприяння розумінню дітьми і молоддю через просвітницьку роботу переваг здорового способу життя, формування принципів здорового способу життя, стимулювання до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції, визначення шляхів позитивної соціалізації молоді, здобуття знань, умінь і навичок здорового способу життя та відмова від негативної поведінки, виховання та розвиток творчої особистості, гідного громадянина України.

Основним завданням служби є: забезпечення процесу соціалізації учнів у навчально – виховній діяльності, захист їхнього психічного, фізичного, соціального і духовного здоров’я, сприяння педагогічно доцільному і безконфліктному входженню молодої людини у світ дорослих, підготовка до самостійного життя в суспільстві, попередження і педагогічна корекція вад та відхилень розвитку особистості.

Для реалізації цієї мети використовуються різні види робіт:

1. Консультативна (особиста або в онлайн-мережі), яка полягає в допомозі людині вирішити ті проблеми, з якими приходять до психолога;
2. Психодіагностична включає виконання різних методів (особиста робота або завдяки Zoom платформі);
3. Психокорекційна (особиста або в онлайн-мережі) - направлена на подолання негативних явищ в учбовому закладі, в сім'ї, оточенні і розвиток здібностей, формування особи учня;
4. Профілактична робота, суть якої полягає в попередженні можливих неблагопріятних випадків (особиста зустріч або в Zoom.).

Соціально-психологічна служба закладу:

• Здійснює психологічний супровід розвитку дитини.
• Визначає психологічну готовність дітей до навчання в школі (діагностична та корекційна робота з дітьми, що виявились не готові до школи).
• Вивчення процесу адаптації першокласників та п’ятикласників до шкільного життя. Профілактична дезадоптація.
• Психологічний супровід розвитку підлітків (діагностика особистісних рис та якостей, особливостей характеру, стимулювання саморозвитку та самовиховання, консультування з особистісних проблем, тематичні бесіди, навчальні заняття, тренінги, психологічна допомога в кризових ситуаціях).
• Допомога в професійному самовизначенні старшокласників.
• Робота з учнями старшого шкільного віку (виявлення психологічної готовності до «дорослого життя»).
• Виявлення «групи ризику» (діти, що мають труднощі в навчанні, поведінці; емоційні розлади).Рекомендації батькам, вчителям, учням.
• Психологічна діагностика важковиховуваності та акцентуації характеру.
• Розробка програм педагогічної та психологічної корекції неадекватної поведінки.
• Профілактика правопорушень.
• Орієнтація учнів на здоровий спосіб життя.
• Попередження суіцидної поведінки.
• Пошук шляхів оптимізації навчально-виховного процесу.
• Врегулювання конфліктних ситуацій.
• Робота з обдарованими дітьми.
• Робота з дітьми з особливими освітніми потребами.
• Робота з категорійними дітьми (сиротами, напівсиротами, з малозабезпечених сімей, з багатодітних сімей, що постраждали від аварії на ЧАЕС…)

Основною метою роботи психолога у початковій школі є:

• створення умов для розвитку пізнавальних можливостей і формування пізнавальних інтересів;
• формування позитивного психологічного клімату учнівського середовища, як основи формування позитивного "Я" - образу та самосприйняття учня;
• забезпечення гармонійного співвідношення між вимогами до інтелектуальних і навчальних умінь молодшого школяра і його психофізичними можливостями;
• виявлення варіантів шкільної та сімейної дезодаптації, причин неуспішності.

Основною метою роботи психолога у середній школі є:

• формування абстрактно-логічного, теоретичного мислення як основи для подальшого розвитку свідомості, самопізнання;
• розвиток вольової сфери учнів як основи мимовільної саморегуляції;
• вивчення навчальних мотивів, інтересів, здібностей, рівня досягнень та самооцінки;
• особливості формування статево рольової індентифікації, соціометричного статусу учня.
• вивчення особливостей розвитку мислення, уваги, пам'яті та пізнавальної сфери.

Основною метою роботи психолога у старшій школі є:

• створення умов для формування психічно зрілої особистості з розвинутим самоусвідомленням як основи для дальшого життєвого та професійного самовизначення;
• забезпечення умов для розвитку рефоексивної свідомості і позитивної "Я" - концепції;
• вивчення рівня самосвідомості, інтелектуального рівня, сформованості професійних планів на айбутнє;
• особливості функціонування захисних механізмів.

Об’єктом дослiджень i впливу психолога є внутрiшній світ особистості,тому їхні контакти з іншими людьми повинні бути теплими, доброзичливими та цілющими

Поради щодо збереження психічного здоров'я

ПОРАДИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВІД ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

Як підтримати та заспокоїти дитину під час війни

Поради психолога. Як підтримати дітей під час війни.

1. Бути поруч: пам’ятайте, ми є головним джерелом підтримки для наших дітей. Тому відчуття нашої люблячої присутності – це найголовніший «термостат безпеки» для їхньої душі. Бути поруч – це про дотик і обійми, про співдіяльність і про казку разом – де б ми не були – у ліжку чи в бомбосховищі… Це про добрий погляд, це про уважність і любов… І теж про чутливість до того, коли дитина цього потребує, а коли вона хоче побути наодинці.

2. Бути прикладом: більшість способів давати собі раду з викликами передаються дітям через те, що вони дивляться і наслідують, як пораємося ми. Тож нам важливо бути свідомими цього. І ділитися, говорити з ними про те, що нам допомагає… І звісно це не означає, що ми маємо бути «ідеальним» прикладом – бо стійкість, це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову і знову…

3. Спілкуватися: це так важливо для дітей, щоб ми допомагали їм розуміти, що відбувається і як нам вистояти у цій війні – на макро - рівні як народу, і на мікро-рівні як сім’ї. Це означає говорити з дітьми з повагою до їх внутрішньої мудрості, бажання і потреби розуміти. Це означає теж слухати, що говорять вони, і слухати те, про що вони мовчать… І відповідати – як можемо – бо не завжди ми знаємо відповіді і у цьому теж важливо бути чесними. Це не означає теж втішати дітей «псевдо оптимістичними» сценаріями, бо ми свідомі, що дорога до Перемоги може бути довгою і на ній може бути багато болю і втрат. Але це означає передати їм віру, що з Правдою ми обов’язково і неминуче переможемо і наша країна буде вільною і щасливою!

4. Задіяти: ми не знаємо, наскільки довгими будуть ці випробування війни – але час життя безцінний – і ми маємо жити, що б не було - ми маємо Жити. І звісно, ми не можемо не слідкувати за новинами, але ми не потребуємо бути безперервно в новинах – треба зосередитися на корисній дії. Для дітей, звісно, ці дії дуже різні і залежать від того, де ви зараз: вдома, у бомбосховищі і т.д. – це і вчитися, і малювати, читати/слухати казки, гратися (у різні способи, і не лише в телефоні – є стільки ігор), допомагати по дому, молитися, робити добрі справи, займатися спортом іт. д.Корисна діяльність приносить добрий плід, вона зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. І вона важлива не лише дітям, але й нам дорослим…

5. Відновлюватися: це випробування може бути тривале, а відтак брати чимало нашої енергії – а тому ми потребуватимемо часу на регулярне відновлення сил. І ми, і діти. А тому так важливо мати в режимі дня ті активності, які поповнюють сили – як заряджання телефону – коли стрес є більшим, заряджати треба частіше і мати додатковий «павербенк». Тож подбаймо, щоби у режимі дня дітей обов’язково були і сон, і добра їжа, і час на гру, на домашніх улюбленців, на рухову активність, і обов’язково щоденний дотик до чогось, що є Світлом (казки, історії, краса, сповнені світла люди і т.д.), і що нагадує їм у ці темні часи – що є Світло - правди, любові, мужності - і це Світло неминуче переможе, бо воно непереможне…

Слід враховувати, що діти, стикаючись з випробуваннями не обов’язково мають мати психологічні проблеми, а навпаки можуть демонструвати «посттравматичне зростання» - і це великою мірою залежатиме від підтримки дорослих. Вони можуть зростати у резилієнтності (психологічній стійкості), мудрості, вдячності, здатності будувати глибокі стосунки, знати, що у житті найголовніше.

Етичний кодекс психолога (витяг)

I. Відповідальність

1.1.Психологи несуть особисту відповідальність за свою роботу.

1.2.Психологи зобов’язані всіляко запобігати й не допускати антигуманних наслідків у своїй професійній діяльності.

1.3.Психологи повинні утримуватися від будь-яких дій чи заяв, що загрожують недоторканості особи; не мають права використовувати свої знання і становище з метою приниження людської гідності, пригнічування особистості або маніпулювання нею; несуть відповідальність за додержання пріоритету інтересів людини.

1.4.На психологів покладається відповідальність за надійність використовуваних методів та програмного забезпечення, валідність обробки даних досліджень, у тому числі і тих, які проводяться із застосуванням комп’ютерних технологій.

1.5.Психологи застосовують лише ті знання, якими вони володіють відповідно до своєї кваліфікації, повноважень і соціального статусу.

II. Компетентність

2.1.Психологи постійно поповнюють свої знання про нові наукові досягнення в галузі

+їхньої діяльності, беруться за розв’язання тільки тих завдань, які належать до сфери їх компетенції. У разі непосильності завдання передають його іншому досвідченому фахівцеві або допомагають людині, яка звернулася за підтримкою, налагодити контакт з професіоналами, котрі можуть надати адекватну допомогу.

2.2.Психологи не застосовують методів і процедур, не апробованих центральними органами Товариства психологів України. У тих випадках, коли психологічні методики лише проходять випробування (з дозволу контрольних органів Товариства), психологи, проводячи експеримент з обмеженим контингентом досліджуваних, попереджають їх про застосування неперевірених методів і технічних пристроїв або свій недостатній рівень оволодіння ними.

2.3.Психолог публікує під своїм ім’ям лише ту працю, яка повністю виконана ним самим або містить істотний власний внесок; недопустима публікація з метою особистої, матеріальної вигоди недостатньо підготовлених праць, невалідизованих методик, а психолог не може виконувати практичної роботи, не маючи належної кваліфікації та досвіду.

2.4.Психолог прагне до адекватних знань про свої індивідуальні якості та особливості і визначення меж власних професійних можливостей. Особистісні психологічні проблеми (які негативно впливають на якість виконання обов’язків) можуть бути показником професійної непридатності і мають якомога швидше коригуватись та розв’язуватись психологом.

III. Захист інтересів клієнта

3.1.Психологи суворо додержуються принципу добровільної участі клієнта в обстеженнях. Під час роботи з дітьми, пацієнтами з тяжкими психічними розладами (тобто в крайніх випадках) допускаються відхилення від принципу добровільності, але в межах законодавчих норм; обов’язком психолога є намагання налагодити з клієнтом співробітництво. Психологи утримуються від непот­рібних лікувань.

3.2.Психологи, вступаючи з особами у контакт, для яких він є обов’язково-примусовим (наприклад, у разі проведення психоло­гічної експертизи), не мають права змушувати клієнта повідомляти відомості поза його волею, не можуть вживати примусових заходів для одержання даних, крім випадків, коли така інформація сприятиме безпеці навколишніх або самого клієнта.

3.3.Психологи не беруть участі в діях, спрямованих проти свободи особи. Вони не мають права змушувати клієнта розпо­відати про свою життєву філософію, політичні, релігійні чи етичні переконання, не повинні вимагати відмовитися від них.

3.4.Психологи беруть на себе професійну відповідальність за кваліфіковане обстеження, консультування, лікування. Вони домов­ляються про терміни завершення своєї діяльності або до­цільність направлення клієнта до іншого компетентного спеці­аліста. Відпо­відальність з психолога знімається, якщо він упевнився, що інший спеціаліст узяв відповідальність за клієнта на себе.

+3.5.Психологи не мають матеріальних або особистих привілеїв, не можуть використовувати свої знання і становище, довірливе ставлення і залежність клієнта у власних корисливих інтересах. У тих випадках, коли послуги є платними, про фінансові умови домовляються заздалегідь; не встановлюється додаткова оплата за консультації і не береться плата з тих, кого психолог навчає або збирається екзаменувати. Якщо клієнт може отримати психо­логічну допомогу безкоштовно або меншим коштом в іншого фахівця, то психолог інформує про це клієнта.

3.6.Психолог уникає встановлення неофіційних взаємин з клієнтом, якщо це може стати на перешкоді проведенню діагностичної, консультаційної і корекційної роботи з ним. Між психологом і клієнтом не повинно бути статевої близькості у період, коли психолог несе відповідальність за нього.

3.7.Психолог має право вирішувати, на якому етапі консуль­тування або лікування можна дати об’єктивний профе­сійний висновок, а у випадках, коли він не може діяти в інтересах клієнта, роз’яснює йому і батькам (опікунам, піклувальникам) реальний стан справ.

3.8.Висновок за результатами проведеного обстеження чи лікування робить сам психолог, він не може перекладати це на інших. Він повинен чітко й однозначно формулювати висновок, так щоб його можна було правильно зрозуміти й використати отримані дані на користь клієнта.

3.9.Психолог не робить висновків і не дає порад, не маючи достовірних знань про клієнта або ситуацію, в якій він перебуває. У звіті (висновку) психолога має міститися лише необхідна і водночас достатня, що відзначається цілковитою надійністю результатів, інформація для розв’язання поставленого завдання, вказуватися

межі здійснюваних досліджень, характер виявлених симптомів – постійний чи тимчасовий.

3.10.Психолог у доступній формі повідомляє обстежуваному про поставлений діагноз, методи та засоби допомоги. При цьому він зобов’язаний обачливо й обережно висловлюватися щодо виявлених патологій у психічному стані клієнта. Психолог обов’язково попереджає про те, хто і для чого може використати ці дані; він не може приховувати від людини, які офіційні рішення можуть бути винесені на підставі висновку.

Психолог уповноважений особисто запобігати некоректному й неетичному використанню результатів досліджень і повинен виконувати цей обов’язок незалежно від посадової субординації.

ІV. Конфіденційність.

4.1.Психолог зобов’язаний додержуватися конфiденцiйностi у всьому, що стосується взаємин з клієнтом, його особистого життя, життєвих обставин. Виняток становлять випадки, коли виявлені симптоми є небезпечними для клiєнта та iнших людей.
4.2. Психолог не збирає додаткових вiдомостей про обстежуваного без його згоди, задовольняється лише тією інформацією, яка потрiбна для виконання професійного завдання.
4.З. Психолог зобов’язаний оберiгати професiйну таємницю, не поширювати вiдомостей, отриманих у процесi діагностичної i корекцiйної роботи, додержуватись анонiмностi iменi клієнта.